Історія університету

1 липня 1913 відкриття учительської семінарії на кошти Подільського губернського земства.
15 березня 1918 спеціально створена університетська комісія розпочала свою роботу разом і другою делегацією міської думи і місцевої “Просвіти”.
22 березня 1918 до Кам’янця-Подільського, за дорученням Міністерства освіти УНР, прибула делегація від Київського народного університету – професори І.Ганіцький, І.Огієнко, В.Дуб’янський, інженер К.Титаренко.
18 травня 1918 рада лекторів Київського українського народного університету обрала І.Огієнка відповідальним за вчасне відкриття Університету у Кам’янці на Поділлі.
22 травня 1918 рада лекторів Київського українського народного університету проголосувала рішення за призначення І.Огієнка “в.о. ректора Кам’янецького Університету згідно з пропозицією п.Міністра освіти.”
6 липня 1918 Огієнко прибув до Кам’янця у ролі керівника майбутнього університету.
17 серпня 1918 гетьман П.Скоропадський узгодив законопроект про відкриття нового навчального закладу.
22 жовтня 1918 святкове відкриття університету.
1 липня 1919 нараховувалося п’ять факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, богословський, сільськогосподарський, правничий.
Квітень 1920 у університеті працює 10 професорів, 23 приват-доценти, 21 аспірант, 5 лекторів, 1 астроном-наглядач.
Восени 1919 у університеті навчалось понад 1400 студентів з Поділля, Галичини, Київщини, Слобожанщини, Степової України, Бессарабії, Чернігівщини, Волині, Полісся, Московської губернії та Прибалтики.
9 січня 1921 науково-шкільна рада Кам’янець-Подільського університету відповідно до розпорядження відділу вузів Нарком осу УСРР від 31 серпня 1920 року реорганізувала заклад в Академію теоретичних знань.
2 лютого 1921 реорганізовано в Інститут теоретичних наук у складі трьох автономних інститутів: інститут фізико-математичних, гуманітарних і сільськогосподарських наук.
26 лютого 1921 колегія Укрголовпрофосу України прийняла рішення про реорганізацію Інституту теоретичних наук у два самостійні заклади – інститут народної освіти та сільськогосподарський інститут.
18 жовтня 1921 скасовано фізико-математичний і соціально-гуманітарний факультети, натомість утворено факультет професійної освіти (декан – професор П.Бучинський), який діяв у складі трьох курсів.
19 листопада деканом новоствореного факультету став секретар повітпарткому І.Кулик.
1921-22 проведену значну роботу по розширенню матеріальної бази ІНО.
Лютий 1922 НКО УРСР, вперше у практиці Радянської України, дозволив Кам’янець-Подільському ІНО публічно обрати ректора.
9 травня 1922 ректором став професор колишнього Кам’янецького університету П.Клепатський.
1 жовтня 1922 інститут очолив представник старої наукової інтелігенції – професор П.Бачинський.
8 жовтня 1921 наказом політ комісара С.Чалого заборонено відпустки.
15 серпня 1922 нараховувалось 46 викладачів.
1922 на базі ІНО було засновано науково-дослідну кафедру для вивчення історії та економіки Поділля.
26 жовтня 1922 Кам’янець-Подільський ІНО реорганізовано в навчальний заклад соціального виховання з двома відділеннями (дошкільним і шкільним).
1923 ліквідовано факультет професійної освіти.
Січень 1923 з ІНО були злиті вищі педагогічні курси ім.М.Драгоманова, які існували при ньому з 1921р.
Жовтень 
1923-1929 рр.
Ректором навчального закладу працював професор В.Геринович, який замінив на цій посаді хворого П.Бучинського.
1924 через слабкість матеріальної бази Вінницький інститут народної освіти було розформовано і злито з Кам’янецьким ІНО.
1924 при ІНО засновано ботанічний сад, який уже через рік нараховував до 400 рідкісних видів рослин.
1925 скасування у ІНО посади політичного комісару, що сприяло пом’якшенню адміністративно-командного тиску на адміністрацію.
1925-1926 запровадження нових навчальних планів.
1928 в інституті започатковано екстернат.
Квітень 1929 почали діяти чотиримісячні курси по підготовці абітурієнтів.
1926-1927 вийшли в світ два томи “Записок Кам’янець-Подільського інституту народної освіти”, в яких були опубліковані наукові праці В.Гериновича.
Червень 1925 на базі ІНО було створено Кам’янець-Подільське краєзнавче товариство при Всеукраїнській академії наук на чолі з В.Гериновичем.
1930 ІНО перейменовано в інститут соціального виховання (ІСВ) з трирічним терміном навчання.
1933 заарештовано колишніх ректорів Іно та ІСВ: В.Гериновича, Ф.Кондрацького, П.Палька.
1933-1934 ІСВ реорганізовано у педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання.
Середина 30-их на підставі розпорядження наркома освіти УРСР Кам’янець-Подільський інститут було ліквідовано. Студенти і матеріальна база розподілялися між Київським, Черкаським, Одеським, Ніжинським та Вінницьким педінститутами.
1939 у Кам’янці-Подільському відкрито учительський інститут з дворічним терміном навчання у складі двох факультетів – історико-філологічного і мовно-літературного.
Вересень 1940 створено деканат та кафедри.
2 липня 1941 інститут припиняє своє існування в зв’язку з приближенням фронту.
На поч. 1944 німецькими окупантами зірвано приміщення інституту по вул. Огієнка.
Травень 1944 Кам’янець-Подільським обкомом партії та облвиконкомом оголошено про відновлення роботи інституту.
1 вересня 1944 розпочато навчання на мовно-літературному факультеті.
1944-1945 рр у вузі навчалося 178 студентів.
1945 здійснено випуск 20 вчителів.
1 квітня 1947 ліквідація військової кафедри.
30 січня 1947-5 грудня 1966 інститут очолює І.Зеленюк, колишній партійний працівник.
1947-1948 навч.р. студентам повернуто реквізований гуртожиток, бібліотечний фонд зріс до 13283 примірників.
1948-1949 навч.р. рішенням Ради Міністрів СРСР Кам’янець-Подільський учительський інститут було реорганізовано у педінститут з чотирирічним терміном навчання.
1948-1949 навч.р. відкрито факультет фізичного виховання.
1949 у розпорядження інституту віддано велике триповерхове приміщення у Старому місті по вулиці Татарській,14.
Листопад 1949 арешти студентів молодших курсів у зв’язку з підозрою у націоналізмі.
1951 налічувалось 12 загальноінститутських та факультетних кафедр.
1952-1953 налічувалось 14 кафедр, які об’єднали 76 викладачів.
1955 зменшення кількості кафедр до 10.
50-ті 12 викладачів інституту здобули наукові ступені кандидатів наук.
1953-1962 вийшло в світ 12 томів “Записок Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту”.
1956 розпорядженням Міністерства освіти УРСР було закрито історичний відділ.
1956 інституту перейшло двоповерхове приміщення з флігелем і садом, де розмістився факультет фізичного виховання. У флігелі влаштували чоловічий гуртожиток. Інститут отримав міський стадіон у центрі міста.
1958 інститутська бібліотека досягла 200 тисяч примірників.
1956-1957 навч.р. починає виходити інститутська багатотиражка “Радянський студент”.
1958-1960 силами студентів та викладачів біля с. Голосків створюється літній спортивно-оздоровчий табір.
1956 у колгоспах Дунаєвецького та Оринінського районів працювало 500 трудових десантників з числа студентів.
1960 інститут поповнився четвертим факультетом – педагогіки і методики початкового навчання.
1964 відновлюється історичний відділ у складі історико-філологічного факультету.
1968 на раді інституту вирішено розділити історико-філологічний факультет на два самостійних філологічний та історичний. Факультет методики початкового навчання дістав додаткову спеціальність музики, співів та малювання.
60-ті значне підвищення якості викладацького складу.
1963 заснування Подільського історико-краєзнавчого товариства з ініціативи кафедри історії та при підтримці обласних організацій.
1965 відбулась І-а Подільська історико-краєзнавча конференція.
10-12 квітня 1967 ІІ-а Подільська історико-краєзнавча конференція.
9-10 лютого 1967 міжвузівська науково-методична конференція історичних факультетів педінститутів України з питань історіографії.
1966-1967 навч.р. на договірній основі між Міністерствами освіти Української РСР та Узбецької РСР до Кам’янця-Подільського прибула перша група студентів узбеків (25 майбутніх вчителів російської мови).
1963 завершилась відбудова та реконструкція колишнього навчального корпусу Кам’янець-Подільського університету та ІНО.
1968 у приміщенні інституту, що в старому місті одноосібно розмістився історичний факультет.
1963 факультет педагогіки дістав у своє розпорядження новий корпус.
1966 інститут одержав новий гуртожиток на 550 місць.
1966-1977 вуз очолював І. Івах.
1977-2002 посаду ректора займав А. Копилов.
1972 у головному корпусі було відкрито їдальню на 240 місць.
1986 інститут отримав від Хмельницького технологічного університету три навчальних корпуси.
1974, 1981, 1987 будівництво трьох нових гуртожитків.
1990 розпочато будівництво спортивного комплексу.
1970-1982 викладацький склад захистив 3 докторські, 40 кандидатських дисертацій.
1972 вийшла в світ колективна монографія “Нариси з історії партійної організації у Хмельницькій області”.
1978 відбулась республіканська міжвузівська наукова студентська конференція “Східнослов’янські племена і Київська Русь”.
1988 в інституті навчались студенти 15 національностей.
1967 починає функціонувати факультет громадських професій.
1975 починає діяти спеціальний загін студентів, який налічував 50 чоловік з різних факультетів, вони займались з важковиховуваними підлітками.
1968 починають працювати курси з поглибленого вивчення іноземних мов для перепідготовки вчителів.
1981 відкрито підготовче відділення.
90-ті збільшення долі українознавчих дисциплін.
1992 у вузі починає функціонувати аспірантура.
1992 на базі спеціальності “Дефектологія. Олігофренопедагогіка” запровадженого на педагогічному факультеті у 1988 відкрито шостий факультет – дефектологічний.
1997 дефектологічний факультет перейменовано у факультет розвитку людини.
1993 починає функціонувати факультет перепідготовки із спеціальності “Практична психологія”.
1993 практично припинилось будівництво спортивного комплексу.
1994-1996 з ініціативи та на базі інституту проведено 40 міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-теоретичних та науково-практичних конференцій, симпозіумів і семінарів.
1996-1997 проходження колективом вузу державної атестації та акредитаційної експертизи.
1997 акредитацій на комісія при Кабінеті Міністрів України екредитувала інститут за четвертим, найвищим рівнем акредитації.
28 червня 1997 за пропозицією Міністерства освіти України на базі інституту створено Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет.
24 січня 2002 ректором університету став О.М. Завальнюк.
27 вересня 2001 на замовлення Кабінету Міністрів України наказом Міністерства освіти і науки України №660 факультет розвитку людини реорганізовано в Інститут соціальної реабілітації та розвитку людини.
2002 створено навчально-консультаційний центр в м.Шепетівка.
2002 реорганізовано філологічний факультет: з’явилися два окремих факультети української та іноземної філології.
23 жовтня 2001 створення факультету до вузівської підготовки.
26 грудня 2002 створення факультету післядипломної освіти.
2002 протягом року було проведено 19 міжнародних, всеукраїнських, регіональних та вузівських конференцій.
2001 вуз увійшов до 10 найкращих гуманітарних та педагогічних вузів країни.
3 жовтня 2002 вчена рада університету направляю лист Президенту України Л.Д.Кучмі з проханням реорганізації педагогічного університету у університет класичного типу.
17 березня 2003 розпорядження Кабінету Міністрів України за №148-р “Про утворення Кам’янець-Подільського державного університету”.
4 лютого 2003 створено науково-виробничий центр „Фізична лабораторія”.
28 липня 2003 створено інформаційно-комп’ютерний центр.
січень 2004 створено відділ рідкісної книги.
червень 2004 створено „Центр огієнкознавства”.
17 червня 2004 створено навчально-науково-виробничий комплекс у складі Кам’янець-Подільського державного університету та Національного природного парку „Подільські Товтри”.
6 липня 2004 створено Службу з питань працевлаштування випускників університету.
14 липня 2004 створено відділ комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності університету.
30 серпня 2004 створено природничо-економічний факультет.
31 серпня 2004 створено навчально-методичний відділ.
жовтень 2004 створено кабінет полоністики.
21 березня 2005 створено центр профорієнтаційної роботи.
3 травня 2005 відкрито екстернатну форму навчання.
15 липня 2005 створено навчально-науково-виробничий комплекс у складі Кам’янець-Подільського державного університету та Кам’янець-Подільського міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
13 лютого 2006 створено відділ міжнародних зв’язків.
14 липня 2006 створено Центр дослідження природи Поділля.
30 серпня 2006 реорганізовано природничо-економічний факультет; створено на його базі природничий та економічний факультети.
30 серпня 2006 реорганізовано Інститут соціальної реабілітації та розвитку дитини; створено Інститут реабілітології; створено факультет психології та факультету соціальної реабілітації.
04 вересня 2006 ліквідовано відділ аспірантури, створено відділ аспірантури і докторантури університету.
2 листопада 2006 реорганізовано факультет довузівської підготовки в Інститут доуніверситетської підготовки.
30 серпня 2007 ліквідовано Інститут реабілітології; на базі Інституту реабілітології створено факультет психології та факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології.
2007 вперше здійснено рейтингове оцінювання результатів діяльності факультетів. Переможцем за результатами 2006-2007 н.р. визначено історичний факультет. Друге місце посів фізико-математичний факультет, третє – природничий.
7 вересня 2007 створено відділ моніторингу якості підготовки фахівців.
28 вересня 2007 відкрито комп’ютерний читальний зал.
27 листопада 2007 університет успішно пройшов перевірку МОН України, внаслідок чого був акредитований за ІV рівнем.
2007 започатковано конкурс творчої студентської молоді «Переможна мить».
2007 університет співпрацював із 73 зарубіжними організаціями із 16 країн світу.
1 січня 2008 у виші нараховувалося 8574 студенти і магістранти, у тому числі 4622 денної та 3922 заочної форм навчання.
2 січня 2008 на базі факультету післядипломної освіти створено Центр підвищення кваліфікації спеціалістів.
2 січня 2008 на базі архіву створено архівно-інформаційний відділ.
15 січня 2008 на базі канцелярії створено загальний відділ університету.
22 січня 2008 указом Президента України Кам’янець-Подільському державному університету надано статус національного.
4 лютого 2008 на базі кафедри географії та методики її викладання і екології створено дві кафедри: кафедру географії та методики її викладання і кафедру загальної екології.
8 липня 2008 Кам’янець-Подільському національному університету вручено Орден Ломоносова.
20 серпня 2008 Кам’янець-Подільському національному університету присвоєнно ім’я Івана Огієнка.
9 червня 2009 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримав Почесну грамоту Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у розвиток освіти і науки України, підготовку висококваліфікованих фахівців.
23 жовтня 2009 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримав диплом учасника п’ятого міжнародного форуму “OPTICS-EXPO 2009” і відзнака
24-26 лютого 2010 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримав диплом за високі творчі досягнення в іноваційному оновленні національної системи освіти
27-29 жовтня 2010 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримав диплом за активну участь в освітній інформаційній діяльності
27-29 жовтня 2010 університет здобув почесне звання лауреата конкурсу III ступеня, а також бронзову медаль за участь у виставці “Інноватика в освіті України”.
2011 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримав диплом за високі творчі досягнення в удосконаленні змісту навчально-виховного процесу національної системи освіти
18-20 жовтня 2011 за участь у ІІІ Національній виставці «Інноватика в сучасній освіті» університет нагороджений золотою медаллю та почесним званням «Лауреат конкурсу»
11 липня 2012 закінчення терміну дії контракту з О.М. Завальнюком на посаді ректора.
1-3 березня 2012 університет здобув золоту медаль та нагороджений дипломом Третьої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти-2012»
30 січня 2013 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 33-к від 30.01.2013 року “Про призначення Копилова С.А.” призначити доктора історичних наук, професора Копилова Сергія Анатолійовича ректором Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з 31 січня 2013 року, строком на п’ять років, по 31 січня 2018 року, як обраного за конкурсом, згідно частини першої статті 39 Закону України “Про вищу освіту”, на умовах, викладених у контракті.